Невербальная коммуникация - одна из наиболее интригующих тем в психологическом исследовании. Проявление эмоций, взгляд, изменение тона и ритма голоса, жесты, позы, межличностное пространство, чередование высказываний и т.д. - все это более или менее явные элементы исследований, о которых спорят и не всегда приходят к единому мнению разные ученые. Современные исследования процесса коммуникации постепенно вытесняют классические линейные модели с характерным для них абстрагированием коммуникации от контекста, в котором она происходит. На зміну їм приходять уявлення про інтерактивності, діалогічності, прагматизмі, лінгвістичних діях, соціолінгвістичних кодах, структурі інтерсуб'ективності. Саме "екологічний" підхід дозволив врахувати всю складність процесу комунікативної взаємодії і дослідити його комплексно і цілісно, тобто, беручи до уваги те, що невербальні компоненти виконують у комунікації таку ж інструментальну функцію, як і слова, і можуть бути їх замінниками.