У монографії, виходячи з найбільш загальних принципів системного підходу до вивчення надскладних систем, викладено методологічні підстави та окреслено контури теорії системних досліджень художньої культури (мистецтва та його соціального буття) як однієї з підсистем культури. На основі системного аналізу природи, загальносистемних властивостей і характеристик, а також особливостей процесів життєдіяльності культури як надскладної системи, початого в першій частині книги, у другій частині монографії досліджуються сутність і специфіка мистецтва як унікального культурного феномену, характер його "вписаність" у світ людського буття та особливості процесів його соціального функціонування. Розглядаються також проблеми методології та методики системних досліджень художньої культури. Поряд з описом фундаментальних основ і базових положень теорії системних досліджень мистецтва, в книзі представлені приклади конкретного додатка підстав культурологічного (системного) аналізу до вивчення окремих реалій і артефактів мистецтва, а також деякі попередні підсумки теоретичного осмислення результатів експериментальних досліджень естетичної і художньої складових мистецтва, проведених автором в останні роки.