Універсальний геній такого ж масштабу, як Леонардо да Вінчі, і народжений так само несвоєчасно. Омару Хайямові в історії поталанило ще менше. Жодне з його наукових відкриттів не було сприйнято сучасниками, тому і не відіграло жодної ролі в загальнолюдському прогресі. Написані ним вірші відповідали мислення зовсім іншої епохи, а тому вціліли завдяки буквально кількома шанувальникам.
Бути обителлю вічної світ не хоче для нас.
На три дні рай і пекло він лише готує для нас.
А потім всі ми - прах. Прах піде на глечики,
Час, спритний гончар, вже клопочеться для нас...
"Ми з глини, - сказали мені губи глечика,
- Але в нас билася кров кольором яскравіше рубіна...
Твоя черга попереду. Доля смертних єдина.
Все, що живо зараз, завтра - попіл і глина".