У монографії отримала розвиток психофізична методологія
дослідження сприйняття предметів і подій природного середовища. На
передній план виходить оцінка складових сприйманого якості, яка
потім порівнюється з спостережуваними і вимірюваними
характеристиками події, на відміну від класичної психофізичної
парадигми, де аналіз починається з побудови "фізичної моделі".
Виконані дослідження спираються на ідею системності в психології
(Ломов, 1984); при цьому особлива увага приділяється аналізу
комунікативної функції психіки. Екологічна спрямованість
дослідження підкреслюється застосуванням поняття події
(Барабанщиків, 1991): вивчається сприйняття не вирваних з контексту
об'єктів (стимулів), а подій, які характеризують фрагменти або
епізоди буття людини. У книзі дається опис
перцептивно-комунікативного підходу, який об'єднує психофізичну і
вербально-комунікативну лінії аналізу. У рамках цього підходу
запропонована експериментальна парадигма, що реалізує ідею
"природного експерименту" (А. Ф. Лазурський). Принцип єдності
теорії, експерименту і практики в психології (Б. Ф. Ломов) виступає
в ролі найважливішого чинника організації психологічних досліджень
сприйняття в умовах повсякденного життя людини.
Книга адресується психологам, філософам, соціологам, фахівцям в
області інженерної психології і ергономіки, а також працівникам
системи управління якістю підприємств.