Чотири заключні книги "Махабхарати" присвячені подіям у житті героїв епосу, що відбуваються через багато років після великої битви - в період благополучного правління царя Юдхиштхири, який як "згорнутий час" абсолютно не торкнуться описом.
Лейтмотивом XV змісту, XVII і XVIII книг є ідея догляду героїв зі світу до іншого "буття", тобто повернення до своїм божественним "прототипів", втіленням яких вони були на землі. Немов би ставиться остання крапка в сприйнятті епічного дії як боротьби небесних і демонських сил, притому що протягом всього оповідання це виявляється лише опосередковано.
Ряд рис кінцевих епізодів епосу свідчить про пізній характер цих книг епосу з їх ідеологією сформувався індуїзму.